Історія справи

Постанова ВССУ від 18.02.2026 року у справі №758/11735/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 758/11735/24

провадження № 61-14723св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Державне підприємство водних шляхів «Укрводшлях»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року у складі судді Будзян Л. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби А. А.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2024 року Державне підприємство водних шляхів «Укрводшлях» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

2. Позов обґрунтовано тим, що 17 травня 2023 року слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві порушено кримінальне провадження № 12023100000000567 за ознаками вчинення відповідачем, який працював у позивача в період з 08 січня 1999 року по 15 вересня 2017 року, кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.

3. Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_1 , будучи заступником начальника ДП «Укрводшлях», діючи на підставі довіреності № Пр/10-07/47 від 21 липня 2017 року, якою його уповноважено в. о. директора ДП «Укрводшлях» Верещакою М. А. на підписання від імені та в інтересах ДП ВШ «Укрводшлях» договору про надання послуг/виконання робіт на судноплавних шлюзах за кошти Державного бюджету України. Неналежно виконуючи свої обов`язки через несумлінне ставлення до них, за відсутності затвердженого у встановленому порядку зведеного кошторисного розрахунку вартості проекту будівництва, не здійснивши відповідного моніторингу цін та не отримавши від виробника відомості щодо вартості обладнання, відповідач підписав з ПрАТ «Київгідромонтаж» договір № 59в від 14 серпня 2017 року та додаток № 1 до договору № 59в від 14 серпня 2017 року, а саме специфікацію на постачання обладнання № 1 від 14 серпня 2017 року із штучно завищеною вартістю обладнання - «Ворота подъемно-опускные плоские колесные 18,0-7,4-8,2», в результаті чого ДП «Укрводшлях» здійснило закупівлю обладнання за договором № 59в за цінами, які значно перевищують фактичну вартість обладнання, без будь-якого належного обґрунтування.

4. В результаті неправомірних дій ОСОБА_1 державі в особі ДП «Укрводшлях» було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 6 811 493,79 грн.

5. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений частиною другою статті 367 КК України.

6. Постановою слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18 травня 2023 року позивача було залучено в якості потерпілого у зазначеному кримінальному провадженні.

7. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року у справі № 758/5535/23 клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності було задоволено, та звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12023100000000567 за частиною другою статті 367 КК України було закрито.

8. Позивач вказував, що з матеріалів кримінального провадження та зі змісту ухвали суду від 30 травня 2023 року у справі № 758/5535/23 вбачається, що відповідач вчинив злочин, передбачений частиною другою статті 367 КК України та завдав підприємству матеріальну шкоду в сумі 6 811 493,79 грн, а відтак зазначені збитки підлягають стягненню із відповідача на користь позивача в примусовому порядку, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

9. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року, позов задоволено.

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що всі умови, які необхідні для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди знайшли своє підтвердження в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року у справі № 758/5535/23, якою відповідача хоча і звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за частиною другою статті 367 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрито у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності, проте звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вказаною вище нереабілітуючою обставиною не означає, що суд визнав його невинуватим у вчиненні кримінального проступку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

11. У листопаді 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 10 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

15. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року в справі № 11-164сап21, від 18 квітня 2022 року в справі № 285/5226/20, від 14 грудня 2022 року в справі № 750/10938/15-ц, від 15 березня 2024 року в справі № 593/1168/21, від 11 вересня 2024 року в справі № 761/29693/19, від 28 травня 2025 року в справі № 369/4881/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

16. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із вказаним позовом відповідно до статті 233 КзПП України.

17. Суди, не звернули уваги, що, з урахуванням запровадження карантину, строк звернення до суду сплив 30 червня 2024 року, проте позивач звернувся до суду лише 18 вересня 2024 року.

18. При цьому позивач під час розгляду справи поважних причин пропуску строку звернення до суду не наводив, відповідними доказами їх наявність не довів, а посилався лише на те, що строк звернення до суду відповідно до статті 157 ЦК України становить 3 роки.

19. Посилається на те, що матеріали справи не містять доказів наявності причини, яка б виниклиа об`єктивно, незалежно від волі позивача та унеможливлювала або ускладнювала можливість подання позову до 30 червня 2024 року.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

20. У грудні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від ДП ВШ «Укрводшлях», у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року у справі № 758/5535/23 клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності задоволено, звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12023100000000567 за частиною другою статті 367 КК України закрито.

22. Зазначена ухвала сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

23. Зі змісту вказаної ухвали суду вбачається, що судом встановлено, що ДП «Укрводшлях» - державне унітарне підприємство, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

24. Відповідно до «Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83, ДП «Укрводшлях» віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави у транспортній галузі.

25. Метою діяльності ДП «Укрводшлях» є утримання в належному стані внутрішніх водних шляхів загального користування, судноплавних гідротехнічних споруд (шлюзів), створення безпечних судноплавних умов для плаваючих засобів та безперервного суднопропуску через шлюзи Дніпровського каскаду.

26. Відповідно до статуту ДП «Укрводшлях», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 12 червня 2008 року № 710 та зареєстрованого Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 18 липня 2011 року (реєстраційний №10711050022001008), управління підприємством здійснює начальник підприємства.

27. Наказом від 08 січня 1990 року № 10/л ОСОБА_1 було призначено заступником начальника ДП «Укрводшлях».

28. Відповідно до посадової інструкції заступника начальника 4.4-31-1.2012, затвердженої 22 березня 2012 року начальником ДП «Укрводшлях» Верещакою М. А., до функціональних обов`язків ОСОБА_1 входило:

забезпечення технічної надійності та екологічної безпечності судноплавних шлюзів та Запорізького району гідротехнічних споруд (ЗРГС);

прийняття необхідних заходів по безперебійному та безпечному суднопропуску через судноплавні шлюзи та ЗРГС протягом навігаційного періоду;

визначення стратегічних напрямків діяльності по забезпеченню належного технічного стану, підвищенню ефективності, зниженню експлуатаційних витрат судноплавних шлюзів та ЗРГС;

здійснення службової переписки з іншими організаціями по належному колу питань і вирішення всіх питань в межах наданих прав;

керівництво діяльністю служби гідротехнічних споруд, судноплавних шлюзів та ЗРГС;

здійснення контролю за ефективним використанням ресурсів, експлуатацією, ремонтом гідротехнічної і будівельної частини шлюзів. Прийняття заходів щодо усунення виявлених недоліків;

керівництво комісіями по перевірці знань персоналу шлюзів та ЗРГС, участь у роботі комісій по перевірці знань керівного складу ДП «Укрводшлях»;

забезпечення постійного підвищення рівня технічної експлуатації судноплавних шлюзів, їх ефективності згідно з державними стандартами, технічними умовами і вимогами конструювання;

забезпечення суворого дотримання державних інтересів, зміцнення трудової і виробничої дисципліни, сприяння розвитку творчої ініціативи і трудової активності робітників і службовців ДП «Укрводшлях»;

керівництво проведенням інспекторських оглядів шлюзів, розглядом проектної документації по реконструкції і модернізації шлюзів з урахуванням вимог нормативних актів з охорони праці та пожежної безпеки, направлених на підвищення безпеки і поліпшення умов праці;

здійснення контролю за дотриманням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці;

призупинення роботи устаткування та інших засобів виробництва у разі виникнення ситуації, що створює загрозу життю та здоров`ю працюючих або у о же спричинити аварію;

участь у проведенні військово-мобілізаційної роботи на підприємстві;

знання Законів України, указів, Постанов Кабінету Міністрів України, розпоряджень та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність підприємства, спеціалізацію та особливості структури підприємства, перспектив його розвитку, методів управління підприємством, технічних характеристик, інструктивних особливостей судноплавних шлюзів, правила їх експлуатації;

виконання вимог Законодавства про працю, охорону праці та пожежної безпеки, які відносяться до його діяльності;

виконання вимог діючого Законодавства, наказів та доручень, трудової та виробничої дисципліни.

29. ОСОБА_1, обіймаючи посаду заступника начальника ДП «Укрводшлях» та будучи на підставі довіреності № Пр/10-07/47 від 21 липня 2017 року, виданою в.о. директором ДП «Укрводшлях» Верещакою М. А., наділеним повноваженням на укладання від імені та в інтересах ДП ВШ «Укрводшлях» договорів про надання послуг/виконання робіт на судноплавних шлюзах за кошти Державного бюджету України, вчинив службову недбалість, а саме неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.

30. 03 липня 2017 року тендерним комітетом ДП «Укрводшлях», до складу якого також входив ОСОБА_3 , було прийнято рішення про необхідність проведення торгів на закупівлю робіт та цього ж дня затверджено тендерну документацію на тему (в кінцевій редакції): «Капітальний ремонт робочих підйомно-опускних воріт верхньої голови Канівського шлюзу. Заміна воріт (Том 1. Ремонт обладнання)» (зі змінами відповідно до протоколів засідань тендерного комітету ДП «Уквродшлях» № 26/02 від 11 липня 2017 року, № 27/02 від 12 липня 2017 року). Відповідно до оголошених торгів очікувана вартість предмету закупівлі становила 24 979 588 грн.

31. Вимоги до предмета закупівлі та очікувана вартість сформовані на підставі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва № 48/48-10-2016-ССР Том 1 по об`єкту «Капітальний ремонт робочих підйомна-опускних воріт верхньої голови Канівського шлюзу. Заміна воріт» (Том 1. Ремонт обладнання)», розробленого AT «СПКТБ «Запорожгідросталь» у 2016 році. Згідно зведеного кошторису вартість проекту складає 25 688 842 грн, у тому числі витрати на обладнання - 15 823 428 грн, витрати на виконання робіт - 9 865 414 грн.

32. Водночас, відповідно до абз. 1 пункту 5 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560, перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проводиться експертиза проектів будівництва, а у випадках, визначених Законом України «Про інвестиційну дальність», - державна експертиза інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

33. Відповідно до абз. 4 частини четвертої статті 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» підлягають обов`язковій експертизи об`єкти, що «споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації».

34. Тобто, на порушення абз. 1 пункту 5 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 та абз. 4 частини четвертої статті 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» ДП «Укрводшлях» було затверджено зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва № 48/48-10-2016-ССР Том 1 то об`єкту «Капітальний ремонт робочих підйомна-опускних воріт верхньої голови Канівського шлюзу. Заміна воріт» (Том 1. Ремонт обладнання)» без проведення обов`язкової експертизи.

35. Внаслідок цього процедура закупівлі була проведена ДП «Укрводшлях» без наявності позитивного експертного звіту щодо розгляду проектної документації на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт робочих підйомно-опускних воріт верхньої голови Канівського шлюзу. Заміна воріт» (Том 1. Ремонт обладнання).

36. За результатами проведених відкритих торгів 02 серпня 2017 року, відповідно до протоколу засідання Тендерного комітету ДП «Укрводшлях» №31/04, переможцем було визнано ПрАТ «Київгідромонтаж» з кінцевою ціновою позицією 24 949 359,54 грн.

37. Після цього 14 серпня 2017 року між ДП «Укрводшлях», від імені якого на підставі довіреності № Пр/10-07/47 від 21 липня 2017 року діяв заступник начальника ДП «Укрводшлях» ОСОБА_1, та ПрАТ «Київгідромонтаж» в особі генерального директора Гелюти К. П. укладено договір № 59в на тему: «Капітальний ремонт робочих підйомно-опускних воріт верхньої голови Канівського шлюзу. Заміна воріт» (Том 1. Ремонт обладнання)», відповідно до якого ПрАт «Київгідромонтаж» зобов`язалось виконати роботу, а саме «Капітальний ремонт робочих підйомно-опускних воріт верхньої голови Канівського шлюзу. Заміна воріт» (Том 1. Ремонт обладнання), код ДК 021:2015- 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація» загальною вартістю 24 949 359,54 грн.

38. ОСОБА_1 в той же день, тобто 14 серпня 2017 року, будучи заступником начальника ДП «Укрводшлях» та діючи на підставі довіреності № Пр/10-07/47 від 21 липня 2017 року, якою його уповноважено в.о. директором ДП «Укрводшлях» Верещакою М. А. на підписання від імені та в інтересах ДП ВШ «Укрводшлях» договорів про надання послуг/виконання робіт на судноплавних шлюзах за кошти Державного бюджету України, всупереч покладених на нього обов`язків щодо ефективного використання ресурсів підприємства, неналежно виконуючи свої обов`язки через несумлінне ставлення до них, за відсутності затвердженого у встановленому порядку зведеного кошторисного розрахунку вартості проекту будівництва, який було затверджено без проведення обов`язкової експертизи всупереч пункту 6.3.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, відповідно до якого «При погоджені договірної ціни Замовник, розглядаючи її складові, перевіряє ціни на матеріально-технічні ресурси, які повинні прийматися за відповідними обґрунтованими (як правило, найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси.» та відповідно якого ДП «Укрводшлях» був зобов`язаний з урахуванням пункту 5.4.6.1 ДСТУ та на виконання пункту 6.3.3 ДСТУ здійснити відповідний моніторинг ринку та отримати інформацію щодо вартості обладнання у безпосереднього виробника, не здійснивши відповідного моніторингу цін та не отримавши від виробника відомості щодо вартості обладнання, підписав від імені ДП «Укрводшлях» додаток № 1 до договору № 59в від 14 серпня 2017 року, а саме специфікацію на постачання обладнання № 1 від 14 серпня 2017 року із штучно завищеною вартістю обладнання - «Ворота подъемно-опускные плоские колесные 18,0-7,4-8,2», яка відповідно специфікації становила 19 385 027,30 грн, тим самим прийнявши на себе відповідальність за вартість всіх матеріальних ресурсів (у тому числі устаткування), вказаних у локальних кошторисах.

39. Після цього на виконання умов договору № 59в від 14 серпня 2017 року ПрАТ «Київгідромонтаж» 03 жовтня 2017 року уклало з ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальскому» договір № 430-7 на виготовлення обладнання, а саме «Ворота подъемно-опускные плоские колесные 18,0-7,4-8,2», яке, в свою чергу, в цей же день, тобто 03 жовтня 2017 року, уклало з ПАТ «Новокаховський завод «Укргідромех» (у 2018 році за рішенням засновників перейменоване в акціонерне товариство «Гідросталь») договір № 431-17 на виготовлення вищезазначеного обладнання за ціною у розмірі 14 042 206,63 грн.

40. На виконання умов договору № 431-17 від 03 жовтня 2017 року ПАТ «Новокаховський завод «Укргідромех» (у 2018 році за рішенням засновників перейменоване в акціонерне товариство «Гідросталь») виготовило та в подальшому поставило на адресу ДП «Укрводшлях» вищезазначене обладнання а саме «Ворота подъемно-опускные плоские колесные 18,0-7,4-8,2», а ПрАТ «Завод Кузня на Рибальському» в свою чергу перерахувало на рахунок ПАТ «Новокаховський завод «Укргідромех» (у 2018 році за рішенням засновників перейменоване в акціонерне товариство «Гідросталь») грошові кошти у розмірі 14 042 206,63 грн за виготовлене обладнання.

41. При цьому ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» не поніс будь-які витрати, пов`язані з придбанням обладнання (відпускні, транспортні, заготівельно-складські або інші) або по його додатковій обробці. Транспортування обладнання здійснювалося безпосередньо зі складу виробника на будівельний майданчик.

42. Відповідно до висновку комплексної товарознавчої експертизи № 31416/21-54/31417/21-56 від 14 травня 2022 року, складеному експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вищезазначене обладнання, а саме ворота підйомно-опускні плоскі колісні 18,0-7,4-8,2, виготовлені на території України ПАТ «Новокаховський завод «Укргідромех», а їх фактична вартість становить 9 378 518,86 грн. без ПДВ. Фактична вартість всього комплекту обладнання з урахуванням монтажних пристосувань становить 11 701 838,86 грн без ПДВ, тобто всього 14 042 206,63 грн з ПДВ.

43. Після чого ПрАТ «Київгідромонтаж» за договором від 14 серпня 2017 року № 59 здійснило постачання виготовленого ПАТ «Новокаховський завод «Укргідромех» (у 2018 році за рішенням засновників перейменоване в акціонерне товариство «Гідросталь») обладнання - воріт підйомно-опускних плоских колісних 18,0-7,4-8,2, згідно специфікації на постачання обладнання та часткове постачання монтажних пристосувань, відповідно до додатку 1 договору загальною вартістю 20 853 700,43 грн, з яких вартість безпосередньо воріт склала 19 385 027,3 грн, що підтверджується видатковими накладними № 262 від 30 листопада 2017 року, № 282 від 14 грудня 2017 року, № 284 від 19 грудня 2017 року, № 289 від 26 грудня 2017 року, № 292 від 26 грудня 2017 року, а ДП «Укрводшлях» здійснило розрахунки за поставлене обладнання та монтажні пристосування у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 22 від 04 грудня 2017 року, № 28 від15 грудня 2017 року, № 29 від 20 грудня 2017 року, № 42 від 26 грудня 2017 року, № 43 від 26 грудня 2017 року.

44. Таким чином, ОСОБА_1, будучи заступником начальника ДП «Укрводшлях» та діючи на підставі довіреності № Пр/10-07/47 від 21 липня 2017 року, якою його уповноважено в. о. директором ДП «Укрводшлях» Верещакою М. А. на підписання від імені та в інтересах ДП ВШ «Укрводшлях» договорів про надання послуг/виконання робіт на судноплавних шлюзах за кошти Державного бюджету України, неналежно виконуючи свої обов`язки через несумлінне ставлення до них, за відсутності затвердженого у встановленому порядку зведеного кошторисного розрахунку вартості проекту будівництва, не здійснивши відповідного моніторингу цін та не отримавши від виробника відомості щодо вартості обладнання, підписав з ПрАТ «Київгідромонтаж» договір № 59 від 14 серпня 2017 року та додаток № 1 до договору № 59в від 14 серпня 2017 року, а саме специфікацію на постачання обладнання № 1 від 14 серпня 2017 року із штучно завищеною вартістю обладнання - «Ворота подъемно-опускные плоские колесные 18,0-7,4-8,2» та ДП «Укрводшлях», в результаті чого ДП «Укрводшлях» здійснив закупівлю обладнання за договором № 59в за цінами, які значно перевищують фактичну вартість обладнання без будь-якого належного обґрунтування.

45. В результаті неправомірних дій ОСОБА_1 державі в особі Державного підприємства «Укрводшлях» було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 6 811 493,79 грн.

46. Таким чином, ОСОБА_4 вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений частиною другою статті 367 КК України.

47. В ході розгляду зазначеного кримінального провадження в суді обвинуваченим заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до статті 49 КК України, яке задоволено судом.

48. Крім того, в ході розгляду зазначеної справи судом роз`яснено ОСОБА_4 , що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі на підставі статті 49 КК України є звільненням від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих обставин.

49. Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ДП ВШ «Укрводшлях» від 18 травня 2023 року залучено у якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12023100000000567 від 17 травня 2023 року.

50. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року у справі № 758/5535/23 клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності задоволено, звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12023100000000567 за частиною другою статті 367 КК України закрито.

Позиція Верховного Суду

51. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

52. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

53. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

54. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

55. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

56. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржуються судові рішення лише з підстав не застосування судами попередніх інстанцій строків звернення до суду відповідно до статті 233 КЗпП України, а тому в іншій частині судові рішення не переглядаються.

57. Задовольняючи позовні вимоги та відхиляючи посилання заявника на пропуск позивачем строків звернення до суду, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивача залучено до участі у кримінальному провадженні в якості потерпілого 18 травня 2023 року, та менше ніж через місяць ухвалою суду від 30 травня 2023 року відповідача звільнено від кримінальної відповідальності та закрито провадження у кримінальній справі у зв`язку із закінченням строків давності, тобто з нереабілітуючих підстав, а також дією на усій території України карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України корона вірусу.

58. Колегія суддів вважає вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими з огляду на наступне.

59. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

60. Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

61. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

62. За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

63. Відповідно до частин першої та другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

64. Умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) порушення працівником покладених на нього трудових обов`язків; 2) нанесення прямої дійсної шкоди; 3) вина в діях або бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв`язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.

65. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

66. Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», до позовних заяв про матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (пункт 3 статті 134 КЗпП), повинні додаватись докази, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства.

67. Отже, відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, врегульовано нормами КЗпП України, а не нормами ЦК України, тому строк звернення до суду повинен обчислюватись за правилами, встановленими КЗпП України.

68. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11 грудня

2019 року в справі № 463/4040/15-ц (провадження № 61-23441св18), від 20 січня 2021 року в справі № 583/1942/17 (провадження № 61-15670св19).

69. Судами встановлено, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року у справі № 758/5535/23 клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності задоволено, звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12023100000000567 за частиною другою статті 367 КК України закрито.

70. Відповідно до статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

71. Встановлені статтею 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

72. Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

73. При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого статтею 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування.

74. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, під час ревізії або перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

75. Ухвалення судом вироку чи іншого рішення в межах КК України, яким відповідача визнано винним, не усуває юридичного значення доведених до відома юридичної особи або органу державного управління актів, висновків та інших документів, що підтверджують початок перебігу встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду.

76. Отже, за змістом частини третьої статті 233 КЗпП України день ухвалення вироку чи ухвали суду за правила КК України щодо відповідача не вважається днем виявлення заподіяної ним шкоди за наявності доказів доведеного факту завдання шкоди.

77. Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 27 квітня 2016 року в справі № 6-216цс16, від 02 березня 2016 року в справі № 6-1263цс15 і Верховний Суд у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 132/2083/16, від 07 серпня 2019 року в справі № 366/1618/16, від 16 жовтня 2019 року в справі № 380/124216.

78. Суди виходили з того, що днем початку обчислення річного строку звернення до суду є 18 травня 2023 року, коли позивача було залучено в якості потерпілого у кримінальному провадженні, який закінчується 18 травня 2024 року.

79. При цьому суди попередніх інстанцій, вказуючи на непропущення позивачем строку, становленого статтею 233 КЗпП України, правомірно врахували, що відповідно до пункту 1 розд. XIX «Прикінцеві положення» КзПП під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин та запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Дія карантину неодноразово продовжувалася відповідними постановами Кабінету Міністрів України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (зі змінами) про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до 30 червня 2023 року.

80. З огляду на викладене, строк звернення позивача до суду із вказаним позовом закінчився 30 червня 2024 року.

81. Водночас, судами не враховано, що позов подано 18 вересня 2024 року.

82. Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

83. Разом із позовною заявою або під час розгляду справи позивачем не було подано клопотання про поновлення строку для звернення до суду із вказаним позовом, поважність пропуску строку звернення до суду не обґрунтовувалась.

84. Позивач, подаючи відповідь на відзив, посилався лише на те, що на позов про відшкодування матеріальних збитків, спричинених відповідачем, поширюється загальна позовна давність, визначена статтею 257 ЦК України.

85. Строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється за правилами, визначеними нормами статті 233 КЗпП України. Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішенні судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (постанови Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18, від 03 жовтня 2022 року у справі № 204/1724/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 757/62971/19-ц, від 16 листопада 2022 року у справі № 240/19150/20, від 09 травня 2023 року у справі № 398/1985/22).

86. Колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне зауважити, що конституційне право на судовий захист є невідчужуваним та непорушним, однак законодавець встановив чіткі темпоральні межі для реалізації такого права. Подібні процесуальні рамки покликані збалансувати інтереси сторін у справі, а також слугують однією з запорук дотримання принципу правової визначеності у судовому процесі.

87. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на досудове розслідування у кримінальному провадження та вказував, що ОСОБА_1 вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх трудових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений частиною другою статті 367 КК України.

88. Отже, шкода, спричинена позивачу, заподіяна під час виконання відповідачем трудових обов`язків, тому відшкодування такої відбувається на підставі положень КЗпП України.

89. Як вказувалось вище, строк звернення до суду із вказаним позовом відповідно до статті 233 КЗпП України сплив 30 червня 2024 року, натомість позивач звернувся до суду із позовом лише 18 вересня 2024 року, не заявляючи, при цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та не обґрунтовуючи поважність його пропуску протягом тривалого проміжку часу з моменту, коли 18 травня 2023 року позивача було залучено в якості потерпілого у кримінальному провадженні та 30 травня 2023 року закрито кримінальне провадження.

90. В силу диспозитивності та змагальності цивільного процесу ДП ВШ «Укрводшлях» не надало доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, які б могли об`єктивно перешкоджати чи створювати труднощі для своєчасного звернення за судовим захистом протягом тривалого проміжку часу.

91. З огляду на викладе, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що позивач звернувся до суду із вказаним позовом поза межами строку, визначеного статтею 233 КЗпП України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

92. Суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, не дослідили питання дотримання позивачем строків звернення до суду й, відповідно, дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

93. Враховуючи те, що пропуск строку для звернення до суду, визначений статтею 233 КЗпП України, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

94. Частинами першою та другою статті 412 ЦПК України визначено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

95. Таким чином, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 400 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

2. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року скасувати.

3. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

О. В. Ступак

В. В. Шипович